Переклад

Увага!

Для громадського обговорення пропонується текст перекладу Директиви
(ЄС) 2018/1972 Європейського Парламенту та Ради від 11 грудня 2018 року про
запровадження Європейського кодексу електронних
комунікацій, виконаний Головою ГО «ВАІБІТ» Олексюк Л.В. у рамках
сприяння виконання проекту «Інтеграція України в Єдиний Цифровий ринок
ЄС: перетворення перешкод на вікна можливостей», що виконується
Європейською Медіа Платформою (http://eump.org/) за підтримки проекту
Громадська синергія“, що фінансується Європейським Союзом та
виконується Міжнародним фондом «Відродження».

Зауваження та пропозиції із обов’язковим вказанням номеру статті та сторінки приймаються до 1 березня на адресу info@vaibit.org.ua або можна залишити коментарі за посиланням:

https://docs.google.com/document/d/1syPlqs6DoODOKeqPDC2Z0o5thHbdseFp3FRAoUWE3dA/edit#

translate

Digital Transformation

 

Шлях цифрової трансформації та успіх цифрової економіки залежить від спільних узгоджених зусиль держави, бізнесу і громадськості. І це не просто автоматизація виробництва та виробничих процесів. В першу чергу, це зміни в правилах взаємодії для учасників у середовищі, бізнес-моделі, стратегії розвитку.

19 березня 2019 року відбудеться Форум «Цифрова трансформація», головними питаннями на якому будуть:

  • яке майбутнє чекає на український бізнес без цифровізації?
  • чи є перспективи інвестиційного зростання в Україні і чи  сприяє держава розвитку цифрових технологій?
  • чи вплинуть вибори до Парламенту на процеси цифровізації у різних галузях економіки?
  • роль держави в процесі цифрової трансформації – допомагати чи не заважати?
  • чи готовий бізнес до цифрової трансформації?
  • які шанси України на цифровий прорив і що для цього потрібно зробити?
  •  міжнародний досвід, кейс «Практика»
  • кібербезпека, інформаційна безпека та захист персональних даних –  невід’ємна складова у формуванні цифрової економіки.

Формат заходу передбачає доповіді, панельні дискусії та презентаційні стенди цифрових рішень. Час та місце проведення буде повідомлено окремим листом.

МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ ««ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В СФЕРІ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ»

Існує думка, що бізнес, який працює в Україні не дотримується принципів захисту персональних даних і не зацікавлений у посиленні відповідальності, що передбачена GDPR, та не потребують регулятора.

Перевіримо.

Запрошуємо до відкритої дискусії учасників ринку, великі та не дуже організації, операторів та власників, органи виконавчої влади та науковців.

Вхід – вільний, лише за попередньої реєстрації та підтвердження з боку організаторів, кількість місць обмежена.

http://personal-data-forum.pki.org.ua

Проект резолюції круглого столу Кібербезпека в епоху цифрової економіки

Учасники дійшли згоди і наголошують на необхідності врахування наступних
ключових питань забезпечення кібербезпеки України.
Виконання взятих Україною зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС в
частині нормативно-правового наближення між Сторонами у секторі
телекомунікаційних послуг (додаток 17 до Угоди про Асоціацію з ЄС потребує
більш глибокого аналізу існуючого законодавства та розробленого на виконання
взятих зобов’язань законодавчих актів у сфері захисту інформації. Зобов’язання
країн СхП імплементувати Регламент eIDAS, загальні правила захисту даних та інші
документи ЄС (acquis) є актуальними і для України.
Наголошуємо на необхідності доповнення плану реалізації стратегії
кібербезпеки та його узгодженню з європейськими партнерами та усіма
зацікавленими сторонами.
Такий план повинен зачіпати багато різних областей, включаючи:
висвітлення значення ІКТ для країни;
визначення та аналіз ризиків від кіберзлочинності і кібератак;
визначення строків, відповідальних за виконання завдань, таких як запобігання
і виявлення кіберзлочинів і кримінальне переслідування за такі злочини,
встановлення адекватної відповідальності за порушення у сфері кібербезпеки,
порушення приватності;
визначення обєктів критичної та некритичної інфраструктури;
сприяння підвищенню рівня обізнаності населення щодо необхідності особистої
кібербезпеки як складової кібербезпеки держави;
підвищення рівня підготовки спеціалістів у у сфері кібербезпеки, встановлення
рамки кваліфікацій для осіб, що отримують вищу освіту та механізмів для її
постійного оновлення;
необхідність збору та оновлення статистичних даних у сфері цифрової
економіки, визначення критеріїв та індикаторів для відстеження розвитку цифрової
економіки України;
фінансування розвитку цифрових навичок населення (особлива увага для осіб,
що претендують на зайняття посад державної служби та у органах місцевого
самоврядування) та його обізнаності у сфері кібербезпеки;
визначення першочергових заходів з розвитку «цифрової гігієни» та їх
фінансування.
Учасники звертають особливу увагу на відсутності обізнаності більшості
населення України щодо власних заходів кібербезпеки та низькому рівні їх
цифрових навичок, що може привести до ризиків і загроз безпеці України.

Прес

18 грудня 2018 року в Університеті банківської справи, із співорганізаторами ГО «ВАІБІТ» та 7event.group відбувся круглий стіл: Кібербезпека в епоху цифрової економіки.
Безпека завжди була і залишається чи не найактуальнішим питанням, як для особи фізичної так і для юридичної . Сьогодні, коли в державі відбувається тиск зовнішніх факторів, шахрайство не «дрімає», сучасні технології не дозволяють «розслаблятися» – питання безпеки постають на перше місце у всіх сферах і галузях економіки, особливо у фінансовій сфері та у всьому бізнес-середовищі.
Кіберзлочинність стала однією з найголовніших загроз світу. Провідні фахівці у сфері кібербезпеки, органи влади, що опікуються цим питанням, бізнес та науковці висловили свої думки під час проведення круглого столу щодо головних загроз, ключових напрямків, на яких потрібно зосередитись державі у партнерстві з приватним сектором.
Питання, що були обговорені є на сьогодні ключовими у повістці дня – Законодавчі ініціативи – виконання  Закону України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", його вплив на банківську і фінансову сферу, підготовка та впровадження підзаконних документів, готовність до гармонізації цифрового ринку України з ЄС, готовність ІТ сектору та громадян до цифрової економіки, стан кібергігієни; Шахрайства – чи є способи уникнути та протидіяти шахрайствам, відповідальність за дії; Юрисдикція та новели європейського законодавства у сфері електронних комунікацій.
Виступаючі Анжела Кузнєцова, ректор Університету банківської справи та Наталія Швець, директор Інституту технологій та бізнесу наголосили на можливостях уріверситету та необхідності навчання протягом життя.
Ігор Коцюба, Asters, керівник робочої групи з питань кібербезпеки АСС наголосив на необхідності перегляду відповідальності за порушення у сфері кібербезпеки та визначенні об’єктів критичної та не критичної інфраструктури.
Надія Литвинчук, державний експерт служби з питань інформаційної безпеки апарату РНБОУ нагадала статистичні дані про кількість інцидентів щодо об’єктів критичної інфраструктури і світі та про 30 % цифровий розрив.
Роман Проскуровський, заступник начальника управління безпеки інформації ДБ НБУ та Євген Гулак,
заступник директора Департаменту безпеки, начальник Відділу захисту ІС АТ “ТАСКОМБАНК” говорили про вплив на банківську і фінансову сферу Закону України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" та про необхідність навчання систем прийняття рішень, які самі навчатись не можуть, їх потрібно навчати спеціалістам, яких в Україні сьогодні не готові утримувати державні органи і бізнес.
Дмитро Матвіїв, директор з розвитку бізнесу , Virgil Security, Inc наголосив на проблематиці ЩО захищати і про шифрування каналів зв’язку.
Володимир Безмалий, експерт з питань кібербезпеки та Олександр Козак, провідний фахівець з
мережевої безпеки ЛАН Системс, наголосили про необхідність обізнаності у сфері інформаційної
безпеки для усіх учасників цифрової економіки та на найслабкішому місці будь-якої системи захисту
інформації – людині необізнаній.
Андрій Пазюк, директор з юридичних питань української академії з кібербезпеки запропонував врахувати
досвід провідних країн світу, а саме США, які з 2004 року використовують щодо управління
інвестиціями в інформаційні технології Рамки для оцінки та вдосконалення стану процесу 1
Ігор Пігарєв, довірений радник Qnective AG презентував рішення для бізнесу та державних структур з метою захисту від загроз у сфері кібербезпеки.
Валерія Дяченко, старший юрист Практики ТМТ Juscutum підтвердила, що GDPR може дисциплінувати українські компанії, а при імплементації в українське законодавство європейських принципів і підходів до захисту даних, може суттєво захистити споживачів інформаційних сервісів.
Олександра Гладишевська, засновник та директор IB Insart запропонувала страхування ризиків як один з механізмів компенсації можливих несанкціонованих втрат компаній від кіберзагроз.
Презентації учасників та підготовлені пропозиції до резолюції круглого столу для врахування стейкхолдерами у подальшій діяльності, а органам влади – при розробці державної політики у сфері кібербезпеки розміщено на сайті організаторів https://vaibit.org.ua

Кібербезпека в епоху цифрової економіки

Кіберзлочинність стала однією з найголовніших загроз світу.
Спробуємо розібратись у найважливіших питаннях під час проведення круглого столу: “Кібербезпека в епоху цифрової економіки”

Коли? 18 грудня 2018 року
Де? м.Київ вул. Андріївська 1 (Університет банківської справи)

Ментори заходу – представники органів законодавчої та виконавчої влади, експерти в області кібербезпеки та протидії шахрайству, провідні юристи країни.

Питання на обговорення:

–  Гармонізація цифрових ринків ЄС та України, готовність сектору;
–  Кібератаки – як реальна загроза для бізнесу та громадській безпеці; Протидія кіберзлочинцям;-  Юрисдикція та новели європейського законодавства у сфері електронних комунікацій

Форми участі:

  1. Участь одного представника компанії + можливість приєднатися до дискусій : 2000 грн.
    2. Виступ з доповіддю (рекламна): 4000 грн .
    3. Участь як фізична особа: 1000 грн

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

09:30 – 10:00 Реєстрація
10:00 – 11:30 Законодавчі ініціативи. Гармонізація цифрових ринків ЄС та України

Модератор: Лілія Олексюк, голова ГО “ВАІБІТ”
Анжела Кузнєцова, ректор Університету банківської справи;
Наталія Швець, директор Інституту технологій та бізнесу;
Олександр Данченко, голова комітету ВРУ з питань інформатизаціїї і зв’язку;
Ігор Коцюба, Asters, керівник робочої групи з питань кібербезпеки АСС;
Валентин Петров, керівник служби з питань інформаційної безпеки РНБОУ;
Юрій Циплинський, директор департаменту ДССЗЗІ України;
Дмитро Матвіїв, директор з розвитку бізнесу , Virgil Security, Inc

11:30 – 11:45 перерва на каву
11:45 – 13:00 Шахрайство та Кібератаки – як реальна загроза для бізнесу та громадській безпеці

Володимир Безмалий, експерт з питань кібербезпеки, автор книг «Цифрова гігієна»;
Андрій Пазюк, директор з юридичних питань української академії з кібербезпеки;
Роман Проскуровський, заступник начальника управління безпеки інформації ДБ НБУ;
Євген Гулак, заступник директора Департаменту безпеки, начальник Відділу захисту ІС АТ
“ТАСКОМБАНК”;
Олександр Козак, провідний фахівець з мережевої безпеки ЛАН Системс;
Ігор Пігарєв, довірений радник Qnective AG

13:00 – 13:15 перерва на каву
13:15 – 15:00 Юрисдикція та новели європейського законодавства у сфері електронних комунікацій

Валерія Дяченко, старший юрист Практики ТМТ Juscutum;
Олександра Гладишевська, засновник та директор IB Insart
Підведення підсумків з учасниками круглого столу. Пропозиції щодо написання резолюції.

Реєстрація за посиланням: https://goo.gl/forms/AF5YWgaLfzY30nSV2

GDPR and Insurance_2018
pigarev Qtalk Secure_Ua
VirgilSecurity
Презентация Cyber 18.12

ФОРУМ ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

16 листопада у м. Києві відбудеться Форум цифрового розвитку України. Захід об’єднає представників влади, громадського та експертного середовища, провідних компаній у сфері ІКТ, е-торгівлі, електронних комунікаційних послуг та розвитку цифрових навичок для напрацювання спільного бачення щодо прискорення розвитку цифрової економіки та суспільства України. На Форумі обговорюватимуться перспективи гармонізації цифрового ринку України з ЄС та країнами Східного партнерства,  будуть узагальнені аналітичні матеріали за пріоритетними напрямками гармонізації,  що обговорювались експертною спільнотою України впродовж червня 2018 року.

 

Форум організовує ГС «Центр розвитку інновацій» та Національний університет «Києво-Могилянська академія» у партнерстві з організаціями проєвропейських громадських Платформ – Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

 

Місце проведення: м. Київ, Національний університет «Києво-Могилянська академія», вул.  Іллінська, 9 

Дата і час проведення: 16 листопада 2018 р., 10:30 – 17:00 (Реєстрація о 10:00)

 

З попередньою програмою заходу ви можете ознайомитись у додатку до цього листа.

Участь у Форумі безкоштовна за умови попередньої реєстрації за посиланням (не пізніше 4 листопада).

Звертаємо увагу, що кількість учасників Форуму обмежена. У разі більшої кількості заявок на захід, учасників запрошуватимуть відповідно до заповнених реєстраційних форм. Результати відбору будуть повідомлені організаторами на вказану при реєстрації електронну пошту до 7 листопада (включно).

Учасники самостійно покривають витрати на проїзд та проживання.

Остаточна програма та точне місце проведення Форуму будуть повідомлені учасникам не пізніше 9 листопада 2018 р.

У разі виникнення питань стосовно участі у Форумі, просимо звертатися до:

Володимир Ночвай (керівник проекту) – 066 75 88 457, nochvai@gmail.com;.

Корявець Максим (менеджер проекту) – 063 57 94 655, pfirs@ukr.net.

 

Форум проходитиме у рамках проекту  «Посилення участі громадськості у створенні та імплементації цифрового порядку денного України та гармонізації цифрових ринків з ЄС та країнами СхП», який виконує ГC «Центр розвитку інновацій» за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Громадська синергія». Співорганізатори Форуму: ГО «Агенція Європейських інновацій», ГО «Всеукраїнська асоціація «Інформаційна безпека та інформаційні технології», ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень», мНУО «Європейська Медіа Платформа», неформальне громадське об’єднання  «Суспільна інноваційна мережа України», ПР-агентство “ІТ-Про”, Факультет інформатики НаУКМА, науковці Інституту економіки і прогнозування НАН України.

Програма Форуму за посиланням https://docs.google.com/document/d/1LQv-B0UzHkUNzBhAOVHn3VwNlasvLDp9gSZs6kpdFMk/edit

XVIII Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології та безпека» (ІТБ-2018)

Інститут проблем реєстрації інформації НАН України спільно з Інститутом системних досліджень й інформаційних технологій Української академії наук,  Науково-дослідним інститутом інформатики і права НАПрН України і Навчально-науковим центром інформаційного права та правових питань інформаційних технологій. Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» проводить 27  листопада 2018 року XVIII Міжнародну науково-практичну конференцію «Інформаційні технології та безпека» (ІТБ-2018)     http://its.ipri.kiev.ua

 

До участі у конференції запрошуються представники органів державної влади й управління, бюджетного виробництва й приватного бізнесу, сфери господарювання й надання послуг, науки, освіти й громадянського суспільства.  

Формат заходу передбачає обмін досвідом і укріплення співробітництва, а також діалог з питань управління ризиками, підвищення кваліфікації з міжнародних стандартів.

 

Програма роботи конференції орієнтована на розгляд наступних питань:

–   безпека та живучість критичних інфраструктур;

  • інформаційні операції: моделювання та протидія;
  • технології аналітичних досліджень;

–  інформаційні технології в управлінні: методи та засоби інформаційної підтримки прийняття рішень;

  • комп’ютерне моделювання систем організаційного управління;
  • становлення та розвиток правового забезпечення ІТ-технологій;
  • правове регулювання охорони і захисту прав інтелектуальної власності у сучасності.

 

Робочими мовами конференції є українська, англійська, російська.

 

Конференція відбудеться за адресою: м. Київ,  вул. М. Шпака, 2, Інститут проблем реєстрації інформації Національної академії наук України, конференц-зала (5-й поверх).

 

Реєстрація учасників конференції 27 листопада 2018 р. з  09:30 до 10:00.

 

Доповіді, що подані на конференцію і оформлені згідно вимог, будуть опубліковані у науковому збірнику матеріалів конференції.

До початку роботи конференції планується видати збірник матеріалів й тез доповідей.

 

Обрані Програмним комітетом конференції доповіді  будуть подані до публікації у міжнародному науковому виданні.

 

Бажаючих взяти участь у конференції та опублікувати матеріали доповіді просимо до 12  листопада 2018 р. надіслати заявку й тези доповідей на е-mail: its@ipri.kiev.ua

 

Вимоги до оформлення матеріалів доповідей:

– оформлення у текстовому редакторі Word  з розширенням .doc; 

– обов’язково використовувати файл-шаблон its.docm при оформленні матеріалів доповідей у текстовому редакторі Word; файл-шаблон its.docm додається до листа-запрошення на конференцію, а також його можна завантажити з сайту конференції     http://its.ipri.kiev.ua

– назви файлів тез доповіді повинні відповідати прізвищу (прізвищам) автора (авторів) латиницею, наприклад: Ivanov.doc, Petrenko_Sidorenko.doc;

– обсяг – не менше ніж 8 сторінок (включно з графіками, малюнками, формулами та переліком літератури);

– тексти доповідей повинні містити наступні обов’язкові структурні елементи: назву, прізвище, ім’я та по-батькові автора (авторів), назву організації, яку  представляє автор (автори), місто, країна, e-mail адресу автора (авторів), анотацію, ключові слова;

– текст доповіді повинен бути структурованим і обов’язково поділятися на розділи;

– у випадку, якщо текст доповіді написаний українською чи російською мовами, то текст доповіді також повинен містити англійською: назву доповіді, прізвище, ім’я та по-батькові автора (авторів), назву організації, яку він представляє, місто, країна, e-mail адресу автора (авторів), анотацію (анотація на англійській мові повинна мати обсяг не менше 250 слів), ключові слова.

 

Зверніть увагу!

Уважно вказуйте свої прізвища, ім’я та по-батькові, а також назву організації, яку ви представляєте англійською мовою (відповідальними за правильну транслітерацію прізвищ, імен, назв організацій є автори). Вказуйте прізвища, ім’я та по-батькові повністю.

 

Вимоги до подання матеріалів:

– при направленні матеріалів електронною поштою тема листа повинна містити прізвища авторів та назву доповіді;

– при направленні матеріалів електронною поштою в листі слід надати інформацію про кількість публікацій кожного з авторів у базах Scopus (https://www.scopus.com) та DBLP (http://dblp.uni-trier.de), а також посилання на профілі кожного з авторів у цих базах (якщо він є).

 

Контакти Оргкомітету конференції:

 

Андрійчук Олег Валентинович тел. (044) 454-21-40
E-mail: its@ipri.kiev.ua

V Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології та взаємодії» (IT&I’2018)

До участі у конференції запрошуються вчені, науковці, працівники ІТ сфери, студенти.

Робочі мови конференції – українська, англійська. До початку роботи конференції планується опублікувати електронний збірник доповідей.

Напрямки роботи конференції 1. Математичні основи інформаційних технологій 2. Технології управління ІТ-проектами 3. Інформаційна аналітика та впливи (Data Science) 4. Технології штучного інтелекту та інтелектуальна обробка даних 5. Інформаційні технології захисту кіберпростору 6. Інформаційні технології електронної комерції та електронного

урядування 7. Технології електронної освіти

Правила оформлення тез доповідей та умови їх видання

  1. До друку приймаються тези доповіді однією з робочих мов конференції, обсяг яких не перевищує 2-х сторінок, включаючи рисунки, таблиці і список використаних джерел. Кількість співавторів – не більше 4 осіб.
  2. Тези доповіді повинні бути підготовлені у форматі А4 за допомогою редактора МS Word. Поля – 2 см з усіх сторін. Файл має бути названий прізвищами всіх авторів. Сторінки не нумеруються.
  3. Тези доповіді мають бути оформлені наступним чином (див. зразок):

– шрифт Тіmes New Roman, кегель 14 рt, інтервал 1; – у лівому верхньому кутку:

– УДК; – прізвище та ініціали автора (напівжирним шрифтом); – науковий ступінь, вчене звання, посада; – установа, місто (курсивом). – назва тез (великими літерами, по центру, напівжирним шрифтом); – основний текст (вирівнювання по ширині, абзац 1 см.); – список використаних джерел. 4. Для назв таблиць, підпису рисунків використовувати вирівнювання по ширині, напівжирним шрифтом. Всі рисунки повинні бути згруповані як єдиний об’єкт. Формули розташовувати по центру з нумерацією по правому краю. При наборі формул використовувати редактор формул МS Office.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ СКАНОВАНІ ОБ’ЄКТИ! 5. Список використаних джерел наводиться у кінці тексту мовою оригіналу. Використані джерела нумеруються відповідно до порядку згадування у тексті. Посилання на джерело та сторінки у ньому подаються у квадратних дужках за текстом.

Увага! До тексту тез доповіді, без узгодження з автором, можуть бути внесенні редакційні правки.

Тези студентів друкуються у співавторстві з науковим керівником. 6. Право рекомендувати тези доповіді до друку залишається за програмним комітетом. 7. За результатами розгляду тез доповіді буде прийнято рішення про їх публікацію, про що буде повідомлено авторів.

Електронна заявка на сайті конференції (заповнюється обов’язково!) 1. Прізвище, ім’я, по батькові. 2. Науковий ступінь, вчене звання, почесне звання, навчальний заклад або місце роботи, посада.

  1. Напрямок No ___ (будь ласка оберіть тільки один варіант) та форма участі:

– виступити з доповіддю; – бути слухачем; – заочна участь – тільки публікація тез. 4. Додаткові вимоги до виступу. 5. Необхідність готелю (оплачується учасником самостійно). 6. Поштова адреса (індекс обов’язково!), номер контактного телефону, E-mail. 7. Інформація про те, звідки дізналися про конференцію. 8. Чи бажаєте взяти участь у фуршеті. 9. Дата.

Організаційний внесок

Вартість одного примірника праць конференції – 100 грн. Додатково:

– за участь у конференції з кожного учасника – 150 грн. (для аспірантів – 100 грн.,

для студентів – безкоштовно); – участь в фуршеті (для бажаючих) – 500 грн. Примітки:

– організаційний внесок не включає поштові витрати на пересилку примірника тез. – за участь у конференції та фуршеті оплата здійснюється особисто при реєстрації.

Оплата за примірник праць конференції перераховується на рахунок: Київський національний університет імені Тараса Шевченка р/р No 31256356214095 ДКСУ у м. Києві Код банку 820172 ЄДРПОУ 02070944 Призначення платежу: «Організаційний внесок прізвище учасника за примірник праць конференції ІТ&І’2018».

Комісія банку оплачується платником платежу!

Будь ласка, дотримуйтесь правил і термінів!

Порядок дій для участі у конференції

  1. Заповнення заявки на участь (на сайті конференції) (Учасники, до 21 жовтня

2018 року). 2. Надсилання тез доповіді (Учасники, до 28 жовтня 2018 року). 3. Прийняття доповіді (Програмний комітет, до 31 жовтня 2018 року). 4. Надсилання повідомлення про прийняття доповіді (Секретаріат конференції, до

2 листопада 2018 року). 5. Оплата організаційного внеску за примірник праць конференції (Учасники, до 4 листопада 2018 року, за потреби придбання додаткових примірників – при реєстрації 20 листопада 2018 року). 6. Надсилання копії квитанції про оплату організаційного внеску за примірник праць конференції на електронну адресу конференції (Учасники, до 4 листопада 2018 року).

Контакти

Менеджер конференції: Іларіонов Олег Євгенович т. (044) 481-44-07 Секретаріат конференції: Чаповська Тамара Павлівна т.(044) 481-44-07

E-mail: fit_conferencii@ukr.net Сайт конференції: http://iti.fit.knu.ua/

Зразок оформлення тез доповіді УДК 005.8:005.41 1 І. І. Іваненко Доктор технічних наук, професор, професор кафедри інформаційних технологій 2 П. П. Петренко Магістрант 1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ 2 Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПРОГРАМАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Гарантія якості освіти, як на рівні кожного вищого навчального закладу, так і на державному рівні є головною умовою розвитку України та її належності до європейського гуманітарного простору. Виходячи з необхідності вирішення нагальних сьогоденних завдань діяльності ВНЗ, і задач, орієнтованих на майбутнє – на розвиток виникає потреба в створенні і впровадженні інформаційних технологій управління проектами у діяльність вищих навчальних закладів [1].

……………

Список використаних джерел 1. Сидоренко С.С. Управління вищими навчальними закладами із застосуванням методів управління проектами [Електронний ресурс] / С. С. Сидоренко // Інформаційні технології та взаємодії. – 2015. – Вип.1. – С. 87- 91.

Організаційний комітет конференції

Тесля Ю.М. – голова організаційного комітету конференції, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, декан факультету інформаційних технологій КНУ імені Тараса Шевченка. Бичков О.С. – кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач кафедри програмних систем і технологій КНУ імені Тараса Шевченка. Білощицький А.О. – доктор технічних наук, професор, лауреат премії Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених, завідувач кафедри інформаційних систем і технологій КНУ імені Тараса Шевченка. Іларіонов О.Є. – кандидат технічних наук, доцент, заступник декана факультету інформаційних технологій, КНУ імені Тараса Шевченка. Кравченко Ю.В. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри мережевих та інтернет технологій КНУ імені Тараса Шевченка. Морозов В.В. – кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри технологій управління КНУ імені Тараса Шевченка. Оксіюк О.Г. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри кібербезпеки та захисту інформації КНУ імені Тараса Шевченка. Плескач В.Л. – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри прикладних інформаційних систем КНУ імені Тараса Шевченка. Снитюк В.Є. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інтелектуальних та інформаційних систем КНУ імені Тараса Шевченка.

Програмний комітет конференції

Андон П.І. – співголова програмного комітету конференції, академік НАН України, доктор фізико- математичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту програмних систем НАН України Биков В.Ю. – співголова програмного комітету конференції, доктор технічних наук, професор, академік НАПН України, директор Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. Павлов О.А. – співголова програмного комітету конференції, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувач кафедри автоматизованих систем обробки інформації і управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Палагін О.В. – співголова програмного комітету конференції, доктор технічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заступник директора Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Бабаєв І.А. – доктор технічних наук, професор, Президент Азербайджанської асоціації управління проектами. Бушуєв С.Д. – доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувач кафедри управління проектами Київського національного університету будівництва і архітектури. Гогунський В.Д.– доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри управління системами безпеки життєдіяльності Одеського національного політехнічного університету. Голуб С.В. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інтелектуальних систем прийняття рішень Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького. Колеснікова К.В. – доктор технічних наук, професор кафедри інформаційних технологій в машинобудуванні Одеського національного політехнічного університету. Кононенко І.В. – доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувач кафедри стратегічного управління Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Левикін В.М. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформаційно-управляючих систем Харківського національного університету радіоелектроніки. Марков К.К. – професор інституту математики та інформатики Болгарської Академії Наук. Мороз Г.Б. – кандидат технічних наук, вчений секретар Інституту програмних систем НАН України Яловець А.Л. – доктор технічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту програмних систем НАН України.

Мастер-класс “LAW OF RAISING US CAPITAL”

11-13 сентября будет проходить Мастер-класс от известного на весь мир американского юриста Гордона Эйнштейна на тему “LAW OF RAISING US CAPITAL”.
Мастер-класс Гордона – это уникальная возможность узнать о тонкостях проведения ICO, регулировании криптовалют в США и инвестиционных рисках от юриста с мировой практикой.
Гордон – управляющий партнёр юридической фирмы Crypto Law Partners, основатель AdaptiveSky, имеет более 15 лет опыта в технологической сфере, и является официальным советником правительственных учреждений в Литве, Турции, Мальте и США. Гордон работает над формированием правовой базы для определения токенов и ICO.

В программе мастер-класса:
• История происхождения ценных бумаг;
• Выдача ценных бумаг, регистрация SEC и регулирование деятельности публичной компании;
• Продажа ценных бумаг и правило 901;
• Правило A + и регулирование CF;
• Закон инвестиционных банкиров и брокеров-дилеров;
• Деятельность и регулирование биржи ценных бумаг;
• Закон об инвестиционных фондах;
• Связь закона о ценных бумагах с децентрализованными технологиями.

Детальнее о мастер-классе на официальном сайте: https://raisinguscapital.com
И на facebook странице: https://www.facebook.com/events/266254130827782